Прости меня Отец Небесный за то, что не знала я тебя, за то, что так долго шла, к тебе всю жизнь к тебе я шла. Прости меня, что людей я
обижала сама того не понимая, прости за не благодарное сердце моё за то,
что я жила с болью в душе моей, прости меня за всё, за это, прости меня
Отец Небесный за душевные раны мои, которые причиняла я сама себе того не понимая я не знала как жить всем этим. Я не знала тогда, кто
простил меня, а ты простил, меня очистил и искупил грехи мои
забрал надежду дал любовь подарил, вечную жизнь ты мне дал дорогой
Отец Небесный.
23.04.2013.г
Лена Куликова.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
